Главная » Библиотека » Научные работы других авторов » Научные работы Гусева А.И

Гусєв А.І. До питання побудови експериментальної моделі вимірювання феномену толерантності до невизначеності
[ Скачать с сервера (61.1 Kb) · Скачать удаленно (61.1 KB) ] 07.05.2009, 10:04

Гусєв А.І. "До питання побудови експериментальної моделі вимірювання феномену толерантності до невизначеності" Наукові праці МАУП. – К., 2008. – Вип. 2 (18). – С. 257 – 262.

Анотація. Робота присвячена обґрунтуванню використаної у експериментальному дослідженні ролі толерантність до невизначеності (ТН) у процесі формування особистісної ідентичності моделі вимірювання феномену ТН, та визначенню сегментів феноменологічного поля ТН, що вимірюють наявні спеціалізовані методики.
Актуальність дослідження. Феномен толерантності до невизначеності (tolerance for ambiguity) с кожним днем набуває все більшої наукової популярності в зв’язку з тими викликами, що ставить перед людством безмежне зростання потоку необхідної для виживання інформації, та повсякчасне ускладнення психологічної складової існування людини у сучасному світі.
У нашій попередній роботі, присвяченій опису та аналізу методик виміру ТН [2], ми прийшли до висновків, що в даний момент відсутні як спільні уявлення щодо суті феномену ТН, так, відповідно, і єдині принципи вимірювання цього феномену. Також ми вказували на те, що наявний вимірювальний інструментарій складається з особистісних запитальників, кожен з яких вимірює авторське розуміння суті феномену ТН, що, відповідно, значно ускладнює співставлення результатів досліджень, та вимагає попередньої апробації запропонованої моделі вимірювання ТН відповідно до цілей та завдань дослідження.
Саме тому, метою нашого дослідження є:
а) спроба теоретичного та методологічного обґрунтування моделі вимірювання ТН, та
б) визначення сегментів феноменологічного поля ТН, які вимірюють наявні спеціалізовані методики.

Викладення основних результатів теоретичного та емпіричного дослідження проблеми. На рівні теоретичного аналізу, при порівнянні методики «Толерантність до невизначеності» С. Баднера зі Шкалою толерантності до невизначеності Д. Маклейна (MSTAT-1) варто звернути увагу на те, що методика С. Баднера базується переважно на оцінці абстрактних тверджень спекулятивного характеру. Лише у пунктах № 2 та № 13 питання задається від першої особи. Таким чином ця методика здатна діагностувати у суб’єкта ознаки ТН лише опосередкованим шляхом використання механізму проекції. Що наводить нас на думку, що за формою викладення методика Баднера, скоріше за все, діагностує у більшій мірі емоційно-оціночну складову ставлення суб’єкта до проявів ТН.

Шкала Д. Маклейна, навпаки, базується на запитаннях від першої особи, при цьому, у восьми пунктах з двадцяти двох при формулюванні запитань використовується поняття „невизначеність”, що на нашу думку, певною мірою додає багатозначності відповідям на ці пункти, оскільки більшість респондентів розуміють цей термін досить по-різному. Зробимо посилання на дослідження Е. Г. Луковицької, в якому вона приділяє окрему увагу вивченню проблеми багатозначності розуміння поняття „невизначеність” учасниками експерименту (більш докладно див.[6]). В той самий час, саме особистісна форма постановки запитань, забезпечую необхідний рівень особистісної „включеності” респондента у процес надання відповіді, що, на нашу думку, є більш прийнятним для діагностування феноменів, пов’язаних зі смисловим рівнем функціонування психіки. До того ж ми маємо інформацію про успішне використання шкали Д. Маклейна саме у дослідженнях, пов’язаних зі смислом. Так шкала Д. Маклейна включена Д. О. Леонтьєвим та його співавторами до тестової батареї структурної діагностики особистісного потенціалу (див. [5, с.14-17]). Таким чином, ми схильні вважати, що методика Маклейна вимірює діяльнісно-смисловий компонент ТН, та має безпосереднє відношення до розуміння цього феномену досліджуваним.

Слід зазначити, що наявна в методиці „Особистісна готовність до змін” (PCRS) в адаптації Н. Бажанової та Г.Л. Бардієр шкала „Толерантність до двозначності” (tolerance for ambiguity), яка згідно заявленого авторами змісту: „спирається на спокійне ставлення до відсутності чітких відповідей, володіння собою у ситуаціях, коли є незрозумілою суть того, що відбувається, або є незрозумілим кінцевий результат справи, коли є невизначеними цілі та очікування, коли справа залишається незавершеною” [9], на нашу думку вимірює більш широкий аспект якостей, притаманний саме „толерантності до невизначеності”, чим зазначену у перекладі „толерантність до двозначності”. Змістовний аналіз п’ятьох тверджень цієї шкали дозволяє стверджувати, що вона спрямована на вимір емоційно-оціночної, та діяльнісної компоненти ТН. Так три з п’яти тверджень починаються зі слів „Мене дратує....” (№7), „Я відчуваю розгубленість...”(№14), „Терпіти не можу залишати справу незавершеною”(№28), а два твердження (№21 та №35) описують умови успішного виконання певної дії. Щодо перекладу назви цієї шкали авторами адаптації, то ми схильні вважати, що, як зазначалось у відповідному розділі нашої роботи, присвяченому проблемам багатозначності перекладу поняття tolerance for ambiguity, в даному випадку філологічні точність перемогла змістовну адекватність - переклад поняття „ambiguity” як „двозначність” є більш точним з філологічного погляду, зробимо посилання хоча б на „Великий англо-російський словник” (1977) [1, с.73]. Таким чином ця шкала займає проміжне становище між методиками Бандера та Маклейна.

З інших шістьох шкал зазначеної методики до нашої моделі вимірювання ТН ми можемо віднести шкали: ”Винахідливість”, „Сміливість, заповзятливість” та „Адаптивність”. На нашу думку вони дозволяють вимірювати якості, які перекривають феноменологічне поле ТН, зазначене нами при аналізі змістовного наповнення цього феномену (більш докладно див. [3; 4].

Так „Винахідливість” (resourcefulness) трактується як „вміння знаходити виходи зі складних ситуацій, звертатись до нових джерел для вирішення нових проблем” (тут і далі цитати за [9, с. 264-276, с. 167-169.]). Таким чином, ми можемо стверджувати, що вона вимірює когнітивний (розв’язання проблеми) та ресурсний (звернення до нових джерел інформації) компоненти феноменологічного поля ТН. Нагадаємо, що згідно з екофасилитаційною парадигмою, саме звертання до нових джерел інформації є одним з головних ресурсних елементів механізму досягнення нової ідентичності [7].

Шкала „Сміливість, заповзятливість” (adventurousness) трактується як „потяг до нового, невідомого, відмова від випробуваного та надійного” – що буквально є одним з варіантів прояву максимального рівня прояву ТН, та може розглядатись як неусвідомлювана мотиваційна складова феномену, що відповідає за „польову поведінку” особистості в умовах невизначеності.

Шкала „Адаптивність” (adaptability) вимірює якість, яка „передбачає здатність змінювати власні плани та рішення, перебудовуватись у нових ситуаціях, не наполягати на власній позиції (думці), якщо того вимагає ситуація”. На нашу думку елементи цієї шкали можуть бути проінтерпретовані як такі, що мають відношення до психологічної гнучкості (пластичності) у сфері поведінки людини, що також є прямим проявом ТН.

Нагадаємо також, що протилежною до ТН якістю є інтолерантність до невизначеності яка за думкою окремих авторів є варіантом прояву ригідності.

Зазначимо, що саме аналіз наявних зв’язків трьох основних методик виміру ТН з цими трьома шкалами та зі шкалами, що складають вимірювані сторони ідентичності ми плануємо використовувати для визначення сегментів феноменологічного полю ТН, що вимірюються кожною з задіяних у дослідженні спеціалізованих методик.

Таким чином, до складу батареї методик, що вимірюють ТН нами були включені (в дужках наводяться позначення шкал у таблицях): методика «Толерантність до невизначеності» С. Баднера в адаптації Г. У. Солдатової (Баднер); Шкала толерантності до невизначеності Д. Маклейна в адаптації Е. Г. Луковицької (Маклейн), та шкали ”Винахідливість” (ВН), „Сміливість, заповзятливість” (СМ) та „Адаптивність”(АД) з методики „Особистісна готовність до змін” в адаптації Н. Бажанової та Г.Л. Бардієр. Вони, на нашу думку, вимірюють емоційно-оціночну, когнітивну, ресурсну, мотиваційну та діяльнісну складові феноменологічного поля ТН.

Слід зазначити, що в цій роботі відображений лише один з етапів нашого дослідження ролі ТН у процесі формування особистісної ідентичності, тому в статі ми наводимо лише ті данні, які на нашу думку підтверджують висловлені гіпотези. Повномасштабний опис усього експерименту буде виданий окремою статтею.
У дослідженні взяли у
часть 154 студенти (50 чоловіків та 104 жінки) віком від 17 до 18 років(шість осіб досягли на момент проведення дослідження 19-річного віку), які навчаються за різними спеціальностями на першому курсі Одеського інституту Міжрегіональної Академії управління персоналом (МАУП). Обробка результатів проводилась за допомогою статистичної програми SPSS 14.

Для визначення рівня значущості розбіжностей між результатами зафіксованими у учасників експериментальної вибірки, та з порівняльними даними, наведеними творцями використаних методик нами був використаний t-критерій Стьюдента.

Отримані результати (наведені у табл. 1) свідчать про те, що отримані нами показники знаходяться у межах близьких до середніх показників які наводять для порівняння та інтерпретації автори використаних методик (згідно з критерієм t-Стьюдента розбіжності не досягають статистично значущих розмірів).

Так, показники середніх значень для спеціалізованих методик вимірювання ТН складають, (перша цифра – показники з нашого дослідження, цифра в дужках – данні наведені авторами методик) відповідно: методика Баднера - 61,53 (57,55); методика Маклейна – 95,13 (95,0); шкала ТН – 14,11 (14,61 – для вибірки людей що знаходились у „стані спокійного очікування”). Згідно з наведеними даними, у учасників експерименту зафіксовані сердній рівень ТН згідно з методикою Баднера (чим вище показник, тим більш інтолерантним до невизначеності вважається респондент), та низький, згідно зі шкалою ТН (сума менша за 21 бал вважається показником низького рівня вимірюваної якості). За методикою Маклейна респонденти продемонстрували середній рівень прояву ТН (чим вище показник, тим більш толерантним до невизначеності вважається респондент).

Таблиця 1. Описова статистика у порівнянні з вибірками норми (переглянути)

Данні за іншими трьома шкалами з методики „Особистісна готовність до змін”, які входять до нашої моделі вимірювання ТН, розподілились наступним чином (у дужках - порівняльні данні для стану „спокійного очікування”): шкала ВН – 20,61 (21,93); шкала СМ – 13,62 (15,84); шкала АД – 14,56 (16,29). Як ми можемо побачити, показники сміливості та адаптивності у представників нашої вибірки знаходяться на низькому рівні . І лише показник винахідливості наближаються до середнього рівня.

Слід звернути увагу на збіг зафіксованих рівнів прояву ознак ТН у методиці Маклейна, Баднера та за шкалою винахідливості, та, відповідно, на співпадіння різноманітних градацій низького рівня прояву ознак ТН у шкалах ТН, адаптивності та сміливості.

Таким чином, спираючись на ці данні, ми можемо висунути попереднє припущення про:
а) наявність співпадіння рівнів прояву взаємно пов’язаних ознак, що входять до запропонованої нами моделі вимірювання ТН;
б) наявність принаймні двох вимірюваних наявними методиками комплексів якостей феноменологічного поля ТН.

Подальше вивчення даних здійснювалось нами за допомогою кореляційного та факторного аналізів. На нашу думку, таке поєднання методів математичного аналізу даних найбільш повно відповідає цілям нашого дослідження.

Нагадаємо, що кореляційний аналіз – це „перевірка гіпотез про зв’язок змінних з використанням коефіцієнтів кореляції”, а коефіцієнт кореляції, відповідно, - „міра прямої чи зворотної пропорційності між двома змінними” [8, с. 147]. Таким чином, змістовно, за допомогою кореляційного аналізу можна встановити наявність чи відсутність зв’язку між змінним, а також визначити його, зв’язку, силу, направленість та надійність.

Відповідно, факторний аналіз – багатомірний метод який спрямований на „виявлення структури змінних як сукупності факторів, кожен з яких – це прихована, узагальнююча причина взаємозв’язку групи змінних”. Саме факторно-аналітична модель побудови дослідження передбачає „вивчення взаємозв’язку між ознаками, чи міжгрупових відмінностей за вимірюваними ознаками” [8, с. 238-239]. На початку ми опишемо результати кореляційного та факторного аналізу даних, що увійшли до запропонованої нами моделі вимірювання конструкту ТН.

У нашому дослідженні використовувався коефіцієнт кореляції r-Пірсона. Згідно з отриманими даними внутрішня структура взаємозв’язків у конструкті ТН виглядає наступним чином (див. Табл.. № 2).

Між спеціалізованими шкалами вимірювання ТН наявні наступні прямі взаємозв’язки (для p< 0,01). Шкала Бандера корелює тільки зі шкалою ТН - 0,246, шкала Маклейна корелює зі шкалами ВН - 0,217 (для цієї шкали – це єдиний зв’язок), та СМ – 0,197 (для p< 0,05); шкала ТН також корелює зі шкалами СМ – 0,468, та АД – 0,289. Шкала СМ, крім вказаних, має ще зв’язок зі шкалою АД – 0,362. Слід також відмітити, що для більш низького рівня значущості (p< 0,05) наявний слабкий взаємозв’язок між шкалою Маклейна та шкалою ТН – 0,161. Слід зазначити, що усі статистично значущі зв’язки є невеликими за силою, та знаходять ся у діапазоні значень від 0,161 (для p< 0,05), до 0,468 (для p< 0,01).

Як ми можемо побачити, наведені данні підтверджують зв’язок між якостями, що вимірюють методика Бандера, шкала ТН, та шкала адаптивності (АД), та між методикою Маклейна та шкалою винахідливості (ВН). При цьому шкала сміливості (СМ) є такою, що пов’язує ці два конструкти

Таблиця 2. Кореляційні зв’язки компонентів ТН.
(переглянути)

Таким чином ми маємо підтвердження висловленому на етапі аналізу первинних даних припущенню, про наявність двох груп різних за змістом вимірюваних компонентів феноменологічного поля ТН якостей та вести розмову про конкретизацію конфігурації запропонованої моделі.

Оскільки набір методик є змістовно неоднорідним, факторний аналіз зазначеної моделі вимірювання ТН проводився методом головних компонент який враховує як загальну так і специфічну дисперсії по кожній зі шкал. Використовувався алгоритм обертання варімакс (з нормалізацією по Кайзеру). Після аналізу графіка власних значень, відповідно до критеріїв Кайзера та Р. Кетелла, ми зупинились на двофакторній моделі з долею загальної дисперсії 53% (див Табл. № 3).

Таблиця 3. Двофакторна структура компонентів ТН.
(переглянути)

До першого фактора (інформативність 32%) увійшли: шкали Бандера, ТН, СМ та АД. До другого фактору (інформативність 21%) – шкала Маклейна та шкала ВН. Таким чином, згідно з наведеними вище інтерпретаціями змістовного наповнення шкал, до першого фактору увійшли показники емоційно-оціночної складової ставлення суб’єкта до проявів ТН (Баднер, шкала ТН), та діяльнісної компоненти ТН (шкала ТН), неусвідомлюваної мотиваційної складової феномену, що відповідає за „польову поведінку” особистості в умовах невизначеності (шкала СМ), та гнучкості (пластичності) у поведінковій сфері (шкала АД).

Другий фактор склали показники що вимірюють діяльнісно-смисловий компонент ТН (Маклейн) та когнітивний (розв’язання проблеми) та ресурсний (звернення до нових джерел інформації) компоненти феноменологічного поля ТН (шкала ВН). Оскільки завданням застосування нами ФА було дослідження структури взаємозв’язку змінних, на даному етапі дослідження ми утримались від подальшої розгорнутої інтерпретації отриманих факторів як причини спільної змінності кількох вихідних змінних.
Таким чином ми можемо зробити висновки про те що:

1) запропонована нами модель вимірювання ТН має чітку систему внутрішніх зв’язків, яка легко піддається поясненню виходячи із наших теоретичних уявлень про феноменологію цього конструкту. Відповідно до цього, ми можемо прийняти запропоновану нами модель вимірювання ТН як таку, що відповідає цілям та завданням нашого дослідження;

2) спираючись на результати кореляційного та факторного аналізу ми можемо констатувати наявність двох груп вимірюваних якостей феноменологічного поля ТН, що мають лінійні взаємозв’язки та спільні причини змінності. Методики, що увійшли до першої групи вимірюють такі компоненти феноменологічного поля ТН, як: емоційно-оціночний, неусвідомлюваний мотиваційний та гнучкість (пластичність) у поведінковій сфері. Методики що увійшли до другої групи вимірюють діяльнісно-смисловий, когнітивний та ресурсний компоненти феноменологічного поля ТН;

3) наявні спеціалізовані методики вимірювання ТН є чутливими до наступних складових феноменологічного поля ТН: методики Бандера та шкала ТН вимірюють емоційно-оціночну, а методика Маклейна – діяльнісно-смислову складові цього конструкту.

ЛІТЕРАТУРА

1. Большой англо-русский словарь. В двух томах. Изд.2-е, стереотип. Под общ. руковод. д-ра филол. Наук, проф. И.Р. Гальперина. Том 1. М., Русский язык, 1977. – 822 с.
2. Гусев А. И. К проблеме измерения толерантности к неопределенности. Практическая психология и социальная работа. – 2007, №1 – с.21 – 28.
3. Гусев А.И. Проблематика научной классификации толерантности к неопределенности. // Наука и образование, № 5-6, 2005 г. - С. 42 – 45.
4. Гусев А. И. К вопросу о видах толерантности к неопределенности.// Наукові записки інституту психології імені Г. С. Костюка АПН України / За ред. академіка С. Д. Максименка. К.: Міленіум, 2006. - Вип 30. – С. 54 – 63.
5. Леонтьев Д.А., Мандрикова Е.Ю., Осин Е.Н., Плотникова А.В., Рассказова Е.И. Опыт структурной диагностики личностного потенциала. // Психологическая диагностика, 2007, №1. – с.8 – 32.
6. Луковицкая Е.Г. Социально-психологическое значение толерантности к неопределенности. Автореф. дисс. к.п.н. С.-Пб., 1998
7. Лушин П.В. Психология личностного изменения. – Кировоград, Полиграфическо-издательский центр ООО «Имэкс ЛТД», 2002. – 360 с.
8. Наследов А. Д. Математические методы психологического исследования. Анализ и интерпретация даннях. Учебное пособие. – СПб., 2006.
9. Почебут Л.Г. Взаимопонимание культур. Методология и методы этнической и кросс-культурной психологии. Психология межэтнической толерантности. СПб., 2005. – 280 с.
Категория: Научные работы Гусева А.И | Добавил: Briviana
Просмотров: 1632 | Загрузок: 197 | Комментарии: 1 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]